Вальдорфська педагогіка рудольфа штайнера


  • Історія виникнення
    технології

  • Концептуальні
    положення

  • Мета й завдання
    технології

  • Зміст технології

Література

  1. Альманах вальдорфской
    педагогики №1/Под ред.Малышева. –
    М.: Парсифаль, 1993. – 360 с.

  2. Андрєєва О.
    Особливості організації фізичного
    виховання у Вальдорфській
    школі//Спортивний вісник. с. 61-64

  3. Загвоздкин В. Идея
    вальдорфской школы//Відкритий урок
    . –
    2001. — №11-12 – с.22-25.

  4. Ионова Е.Н.
    Вальдорфская педагогіка:
    Теоретико-методол.аспекты. / Е.Н. Ионова
    – Х.:Бизнесинформ,1997
    . – 299с.

  5. Іонова О.М. Евритмія
    і малювання форм у вальдорфській
    школі.// Рідна школа
    . -1999. — № 11.-с.54-56.

  6. Іонова О.М.
    Підготовка педагогів до роботи за
    вальдорфськими методиками.//Теорія та
    методика навчання та виховання: зб.
    Наук. Пр.. – Х.,1999. – Вип. 4. – с.11-13.

  7. Іонова О.,
    Черновол-Ткаченко Р. Гуманістична
    спрямованість вальдорфської
    педагогіки//Початкова школа
    . – 2000. —
    №1.- с.32-34.

  8. Колесникова Ю.О.
    Особливості упровадження вальдорфської
    педагогіки в освітній простір України./
    Ю.О. Колесникова – Мелітополь, 2002. –
    56с.

  9. Корягин Ф. Воспитание
    к свободе/Пер.с нем. – 2-е изд. / Ф. Корягин
    – Московский центр вальдорфской
    педагогики, 1995
    . – 272с.

Історія виникнення
технології.

За історичного
розвитку людства ідеал виховання
постійно зазнавав змін. Наприклад, давні
індійці прагнули підпорядкувати людську
натуру школі йогів, за допомогою якої
виховувалися тіло, душа й дух
. Давні
греки прагнули про те, щоб молоді
тіла розвивалися завдяки гімнастичним
і танцювальним вправам, удосконалювалися
й набували витонченої, гармонійної
форми. Давньоримським ідеалом були
ритор, оратор (Цицерон, Цезар), у яких
слово мало величезну силу, а тому основна
увага приділялась постановці дихання
й голосу, розвитку здатності формулювати
свої думки
. Від початку ХХ століття
педагоги-науковці розпочали пошуки
нових підходів до організації навчального
процесу так, щоб його результатом став
усебічний розвиток особистості учня,
підготовка його до життя.

Одним із яскравих
прикладів таких пошуків стала Вальдорфська
педагогіка. Її засновником став Рудольф
Штейнер (1861 -1925)
. 2019 року у м.Штутгарт
він створив першу вальдорфську школу.
Своєї назвою вона завдячує цигарковій
фабриці «Вальдорф-асторія». Її
директор організував школу для дітей
робітників і службовців фабрики.
Р. Штейнер утілив у цій школі
розроблене ним філософське вчення –
антропософію,
відповідно до якого розвиток здібності
до пізнання приводить людину до
досконалості. Антропософія поєднує в
собі елементи суб’єктивного ідеалізму
(дійсність як самовиявлення духу),
об’єктивного ідеалізму Гете, а також
християнства.

Доктор Р. Штейнер
уважав, що завдяки розвитку нових
здібностей, наявних у зародку в усіх
людей, суб’єкт може проникнути в надфізичні
світи, що невидимі за реаліями нашого
фізичного світу. Головне завдання нової
педагогіки полягало в тому, щоб розвинути
цей новий спосіб навчання
. Хоча для
фізичних почуттів відкритий лише
фізичний світ, людина як істота духовна
має, крім фізичного тіла, іще й душу.
Розвитку духу й душі дитини Р. Штейнер
надавав особливого значення
. Розкрити
здібності душі дитини, сприяти виявленню
її духу в житті – це глобальні завдання
й потребують великої самовіддачі
педагогів
. Дитина приходить на Землю з
визначеною місією. Визволити душу
дитини, дати здійснитися цій місії –
основне завдання школи
. Слід зазначити,
що приблизно тоді ж було введено в обіг
ідею існування ноосфери – сфери
загального знання.

Вальдорфська
педагогіка є одним із різновидів утілення
ідей «вільного виховання» й
«гуманістичної педагогіки». Вона
може бути схарактеризована як система
самопізнання й саморозвитку індивідуальності
за умов партнерства з учителем, у
двоєдності чуттєвого й надчуттєвого
досвіду духу, душі й тіла.

Вальдорфська
педагогіка сьогодні – це міжнародний
культурно-освітній рух. Після Другої
світової війни Вальдорфські школи стали
відкриватись у різних країнах і
кількість їх швидко зростала
. Сьогодні
їх понад 500 – у Німчеччіні, Австрії,
Нідерландах, Швейцарії, Скандинавії,
Великій Британії, США, Африці, Південній
Америці, Японії
. Вальдорфська педагогіка
– це не тільки школи, а й дитячі
садки та лікувально-педагогічні общини,
це також широка видавнича діяльність:
книжкові серії з загальних питань
виховання, література для психологів,
лікарів, батьків. Постійно видаються
журнали, серед найвідоміших – німецький
журнал «Мистецтво виховання»
та серія «Вчення про людину й
виховання».

Утворившись на
початку століття, Вальдорфська педагогіка
останнім часом переживає друге народження.
Про неї можна прочитати в періодиці,
почути на курсах підвищення кваліфікації
вчителів, побачити окремі прийоми
в роботі колег.

Концептуальні
положення технології

  • розвиток людини
    здійснюється стрибкоподібно, декількома
    етапами. Перший із них – це народження
    фізичного тіла. У віці семи років
    народжується «перше духовне тіло»,
    завдяки чому починається самостійне
    внутрішнє емоційно-образне життя
    . У
    віці 14 років «народжується друге
    духовне тіло», що створює умови
    для самостійного емоційного життя
    й мислення, а у 21 рік відбувається
    народження людського «Я»
    . Кожним
    із зазначених циклів життя висуваються
    у процесі виховання й навчання свої
    завдання, цілком специфічні вимоги.

  • Природовідповідність
    – розвиток дитини відбувається
    заздалегідь заданою, генетично
    детермінованою програмою, передує
    навчанню й визначає його; спонтанність
    вільного розвитку природних задатків;
    створення максимально сприятливих
    умов для виявлення й розвитку здібностей
    дитини. Учителі повинні враховувати,
    що розвиток людини відбувається в ритмі
    семи років, визнання індивідуальності
    дитини, таємничого в кожному.

  • Вільне виховання
    й навчання, без примусу, насильства
    духовного й тілесного, відмова від
    влади над дітьми.

  • Свобода як засіб
    виховання. Свобода навчання, виховання
    та творчості.

  • Виховання й
    навчання пристосовуються до дитини, а
    не вона до них.

  • Дитина в процесі
    навчання сама проходить, осягає всі
    етапи розвитку людства, тому не треба
    забирати «дитинства», інтелектуалізовати
    розвиток завчасно.

  • Навчання невіддільне
    від виховання: будь-яке навчання є
    воднораз і вихованням певних якостей
    особистості.

  • Екологія та культ
    здоров’я.

  • Культ творчої
    особистості, розвиток індивідуальності
    засобами мистецтва.

  • Опора на авторитет
    педагога, школа одного вчителя впродовж
    8-9 років (щоб уникнути стресів).

  • Важливість не
    результату, а процесу.

  • Велика увага
    естетичному розвиткові та трудовому
    вихованню.

Мета й завдання
технології

В основі Вальдорфської
педагогіки лежить антропософське вчення
про індивідуальність людини, основні
компоненти якої – це тіло, душа й дух.
Рудольф Штейнер писав про чотири могутні
галузі цивілізації: пізнання, мистецтво,
релігію й моральність, що можуть
гармонійно поєднуватися в людському
«Я». «Я» виступає у трьох
головних функціях людської душі – волі,
почуттях і мисленні, що перебувають у
стані безперервного руху.

Незвичним є
поєднання релігійних і філософських
поглядів на сутність людини й особливості
її розвитку. Із одного боку, існування
душі вказує на релігійні витоки
антропософії
. Із іншого, – виокремленні
складові тіло й дух вказують на
прогресивність цієї педагогіки
. Розвиток
тіла повертає нас до ідей давньогрецьких
міст-полісів і давнього Риму
. Необхідність
розвитку духу ставить Вальдорфську
педагогіку на новий щабель.

Головна мета цієї
педагогіки – розвивати новий спосіб
пізнання. Для фізичних почуттів
відкритий лише фізичний світ, а людина
– істота духовна, яка має, крім фізичного
тіла, іще й душу
. Рудольф Штейнер надавав
особливого значення розвиткові «духу»
та «душі», а також розкриттю
здібностей душі дитини, сприянню її
духу в житті. Завдання Вальдорфської
школи в тому, щоб упродовж тривалого
часу розвивати здібності, а не збирати
знання; її кредо – це відмова від влади
над дітьми.

Із точки зору
сучасної термінології, метою Вальдорфської
педагогіки є забезпечення гармонійного,
усебічного розвитку особистості.
Конкретизуючи цю мету слід наголосити
на повноцінному фізичному розвитку, на
створенні умов для опанування учнем
гармонійної прагматичної системи знань
і тренування волі.

Головне завдання
вчителя Вальдорфської школи – допомогти
дитині в її духовному самовизначенні,
створити максимальні умови для розвитку
й утвердження її індивідуальності.
Дитина – це поєднання матеріального,
душевного й духовного. Її «Я» – це
мікрокосм, який усією своєю істотою
пов’язаний із макрокосмом
. Їй потрібна
допомога в осягненні духовного,
що надходить у вічній істині, доброті,
любові
. Учителі цих шкіл прагнуть
допомогти своїм вихованцям оволодіти
антропософським мисленням.

Зміст технології

У центрі всієї
Вальдорфської педагогічної системи –
дитина, її внутрішній, динамічний,
багатоколірний світ. Організація життя
дитини має бути максимально зорієнтована
на психофізичні та біологічні ритми
живої душі – ритм дихання, сну й
денної діяльності, голоду й ситості,
ритм тижня, пори року.

Людське життя
перейняте ритмами, виникнення яких у
людини спостерігається від самого
народження (ритм дихання, ритм сну й
відпочинку). Дитина поступово
пристосовується до земного ритму.

Отже, як уважав
Рудольф Штейнер, життя людини має
будуватися на основі чергування
ритмів. Наприклад, чергування занять
із вихователем і часу, коли діти
надані самі собі («вдих і видих»).
Ритмів не можна абсолютизувати для всіх
і на всі часи
. Вихователь повинен уміти
обирати такий ритм життя, що максимально
підходить саме цій групі та цій дитині.
Домашнє життя дитини теж вибудовується
на основі дотримування ритмів
. Оптимальний
ритм уселяє дитині почуття впевненості.
Ритму не можна плутати з режимом: це
складніші відносин людини з довкіллям.

Перший період
життя дитини Рудольф Штейнер визначав
як «імітацію і приклад» – у
неспокійної людини діти будуть
неспокійними. Дитина в цей період учиться
тільки шляхом імітації. Вона імітує
дорослих, які потрапляють у її коло
зору
. Типові словосполучення, що властиві
одному чи обом батькам, ставлення до
людей, до порядку, власної гігієни
поступово стають власними переконаннями
та стратегією поведінки дитини. Звикнувши
до безладу в квартирі батьків, вона
підтримуватиме його у власній оселі
впродовж усього життя й не помічатиме
його
. Цим вона дратуватиме іншу людину,
яка звикла до ідеального порядку.

Перші сім років
життя дитини – виховання волі дитини
та ключове слово для вихователів, батьків
і вчителів – «Я сам». Рудольф Штейнер
навчав обережно ставитись у цей період
до її психофізичного ресурсу й категорично
забороняв до семи років виконання
інтелектуальне навантаження – математику,
читання, письмо
. Воднораз слід уважно
ставитись до бажань дитини виконати
якусь дію самостійно. Якщо дитина починає
наводити навколо себе порядок, прагне
саме взяти ложку в руки та їсти – для
дорослого це має бути сигналом для
створення умов щодо вироблення дитиною
відповідних умінь
. Необхідно набратися
терпіння й дати можливість дитині
навчитися прибирати кімнату, зав’язувати
шнурки, мити чашку. Це позбавить у
майбутньому від пошуку необхідних і
достатніх прийомів привчання (примушування,
тренування, заохочення та покарання)
до виконання цих дій по самообслуговуванню,
що в ранньому дитинстві були
несформовані через придушування прагнень
дитини.

Знайомство педагогів
з дітьми відбувається ще перед вступом
їх до школи – у дитячому садку, де
вони разом займаються музикою, малюванням,
ліпленням із глини, воску, танцями.
Заняття в дитячому садку проводяться
з групами по 12-20 дітей, тривають півдня,
що є оптимальним.

До школи діти
приймаються тільки в сім років. З 7 до
14 років – інший період у житті дитини,
коли відбувається інтенсивний процес
формування почуттів, і тут ключове слово
– «Світ прекрасний!»
. Для педагога
цей девіз означає необхідність
забезпечення такого рівня викладання,
що сприятиме виникненню й розвитку в
учня пізнавального інтересу, прагнення
дізнатись якомога більше про явища та
процеси, що вивчаються.

Розклад у
Вальдорфській школі радикально
відрізняється від загальноприйнятих,
орієнтованих, зазвичай, «вертикально».
У звичайних школах щодня проводяться
різні уроки. Учнів довільно перекидають
із одного предмета на інший, а це
перешкоджає глибині розуміння
досліджуваного змісту. Звичайний учень
змушений п’ять-шість разів перемикати
власну увагу з одного навчального
предмета на інший і вивчати кожний із
них (новий матеріал) упродовж часового
відрізку – 15-20 хвилин.

Розклад дня у
Вальдорфській школі ритмічно повторюється
та складається з трьох частин. Перша
частина «головний урок» – дисципліна,
що вивчається поглиблено й охоплює
перших два уроки. Ця дисципліна
визначається з гуманітарної або
природничо-наукової галузі (література,
фізика, історія), її вивчають 3-4 тижні
поспіль як цілісну «епоху»
. Коли
закінчується цей період («епоха»),
діти починають вивчати інший предмет.

У другій частині
дня школярі займаються такими предметами,
що активізують дихання й будуються
як процес вправ: іноземна мова, музика,
евритмія. Із першого класу діти вивчають
дві іноземні мови
. Організація вивчення
іноземної мови у формі вправ сприяє
погляду, що випускник цієї школи вільно
володіє двома іноземними мовами.

Музика має таке
саме значення, як і вивчення мови. Із
першого класу діти співають і грають
на музичних інструментах
. Діапазон
музичного навчання розширюється, потім
організуються оркестри й різноманітні
ансамблі.

Заняття з евритмії
– це мистецтво руху, яке розробив Рудольф
Штейнер. У ній мова й музика перебувають
у гармонії з рухом виконавця
. Це захоплює
всіх, залучає діяти разом
. Евритмія
служить для налагодження гармонії душі
й організму, який росте.

Підсумкова частина
шкільного дня – це виховання ремеслом.
Учні молодших класів учаться в’язати
спицями, гачком, шити, виготовляти одяг.

Третій період –
із 14 до 21 року. У це семиріччя відбувається
розвиток мислення, і головне у вихованні
– «пошук істини, рух до правди».

Один учитель веде
дітей від 1 по 8-й клас майже з усіх
предметів. Немає традиційного розкладу
уроків, за яким кожні 45 хвилин – новий
предмет
. Викладання кожної теми
здійснюється упродовж 3-4 тижнів щоденно
(з 7.45 до 9.45). За цей час учні
практично вивчають весь матеріал із
певного предмета
. Це змушує вчителя
дуже ретельно добирати матеріал, відсіяти
непотрібне, визначити те, що підлягає
обов’язковому засвоєнню
. Здійснюється
такий підхід: спершу концентроване
ознайомлення учнів з новим матеріалом,
далі – його розгортання й закріплення.

Вальдорфські
педагоги ніколи не кажуть дитині «ні»
та «не можна». Вони ніколи не
критикують, не фіксують уваги на тому,
що вона зробила щось не так. Важливішим
є процес, а не результат, тому що дитина
пізнає світ
. У Вальдорфських школах
ніколи не виставляють оцінок, не
принижують дитини порівняннями. А
наприкінці року діти пишуть творчу
роботу, що є характеристикою
їхнього розуму й душі.

Одна з особливостей
в організації Вальдорфської школи –
роль батьків, тому що фундаторами школи
звичайно є вони. У спільних
учительсько-батьківських об’єднаннях
вирішуються питання будівництва,
проведення спільних свят, відносин із
державними організаціями тощо
. У багатьох
школах один день на тиждень – батьківський.
Батьки приходять сюди, щоб займатися
евритмією в залах, ручною працею – у
шкільних майстернях, малюванням і музикою
разом зі своїми дітьми
. Потім буває
лекція або бесіда про життя школи,
невеличкий концерт спільними зусиллями
батьків і дітей.

Випускники
Вальдорфської школи легко адаптуються
до умов ринкової економіки та швидко
вдосконалюються в професійному плані.
Вони вчаться разом із учителями, і
питання «як жити в цьому світі?» їх
мало бентежить.

Вимоги до
особистості педагога

Вимоги до особистості
педагога випливають із позиції учня в
школі:

  • дитина в центрі
    педагогічної системи;

  • дитина має право
    вибору всього: від форми уроку до його
    плану;

  • дитина має право
    на помилку;

  • дитина має право
    на вільний творчий пошук.

Вальдорфський
педагог – це ерудит, автор і тонкий
психолог. Він повинен дуже любити
свою роботу й дітей, бо вони добре
відчувають це. Ця робота є скоріше
способом життя
. У кожній дитині необхідно
роздивитися її майбутнє. Для цього
потрібна не тільки і не стільки освіта,
скільки висока культура, широкий
світогляд, мудрість.

Педагог повинен
допомогти дитині перетворити її любов
до життя в інтерес до всього світу.
Це – людина освічена усебічними
інтересами, несе в собі загальне
бачення будови світу. До того ж учитель
повинен бути добре підготовленим
естетично (уміти малювати, грати на
музичних інструментах, ритмічно
рухатись)
. Це друг своїх вихованців, він
грає з ними, жартує, ходить у походи
та живе в літньому таборі, проводить
веселі свята.

Завдання й
запитання для самоконтролю.

  1. Охарактеризуйте
    основні концептуальні положення
    технології.

  2. Чому Вальдорфську
    педагогіку вважають прикладом реалізації
    ідей «вільного виховання»?

  3. Яких принципами
    дотримуються у Вальдорфській школі
    під час оцінювання досягнень учнів.

  4. Які ознаки вказують
    на гуманістичний характер Вальдорфської
    школи?

  5. Охарактеризуйте
    умови для розвитку особистісного
    потенціалу у Вальдорфській школі.

  6. Охарактеризуйте
    роль батьків у Вальдорфській школі.

Вязаные овечки, деревянные лошадки, зайчата из ракушек — все пока на своих местах. Но вот мелодичный звук колокольчиков над дверями нарушает тишину, и навстречу малышам из уютной комнаты вальдорфского сада выходит воспитательница.
Вальдорфская педагогика — самая неоднозначная и обсуждаемая методика последнего столетия. Сторонники этой системы убеждены: цель вальдорфской методики — воспитание свободных, творчески мыслящих людей — полностью соответствует человеческой природе. Оппоненты утверждают, что антропософия (философская основа вальдорфской школы) устарела и предлагать детям в качестве игрушек желуди и листья в наше время как-то глупо. Для того чтобы разобраться в этом непростом вопросе, давайте вместе познакомимся с основными постулатами и принципами вальдорфской педагогики. И по традиции начнем с биографии ее создателя. Ученый, художник и философ Рудольф Штайнер родился в 2019 году в Австро-Венгрии в семье железнодорожного служащего. Автор значительных трудов в области философии и теории науки (350 томов!), основатель антропософии с отличием окончил школу, играючи поступил в реальное училище и очень скоро сам стал преподавателем. Рождение же целого педагогического направления произошло в семье венского коммерсанта, к детям которого
юноша устроился учителем
. Среди четверых учеников был 10-летний мальчик, страдающий гидроцефалией.

Восприняв это обстоятельство как возможность пройти подлинную школу физиологии и психологии, отчаянный Штайнер с воодушевлением приступил к воспитанию и обучению ребенка. В течение двух лет ученик Рудольфа Штайнера не только нагнал упущенное в школе, а потом с успехом сдал экзамен на аттестат зрелости, но и поступил в университет. Повзрослев, некогда серьезно больной мальчуган избрал для себя путь врачебной практики.

Пять принципов вальдорфской системы

Но все это история и теория. Чтобы понять, подходит вам и вашему ребенку штайнеровская педагогическая система или нет, достаточно познакомиться с практическими принципами работы воспитателей вальдорфского сада. Правила довольно просты, их можно внедрить и в обычную жизнь малыша.

1. Создаем атмосферу любви.
Дети невероятно чувствительны к выражению лиц окружающих
. Искренняя улыбка, неподдельное внимание улучшают не только настроение, самочувствие малыша, но даже его обмен веществ, оказывая влияние на формирование психосоматического здоровья ребенка. В вальдорфский садик кроха должен стремиться как на праздник. И обычно так и происходит.

Конечно, не обязательно всем без исключения отдавать своих детей в руки вальдорфских педагогов. Не у всех родителей есть такая возможность (или желание). Да и в районных детских садах встречаются чудесные воспитательницы, к которым каждое утро спешат малыши. Но не стоит забывать, что задача взрослых — создать ребенку атмосферу любви, где бы он ни был. И если родители видят, что малыш испытывает дискомфорт от посещения детского сада, лучше не закрывать на это глаза. Не списывайте все на «адаптационный период», а вместо этого постарайтесь найти место, куда кроха будет ходить с радостью. Ведь, как утверждают последователи Штайнера, неблагоприятные воздействия жизненного периода дошколят (в детском саду, дома) рано или поздно скажутся на их физическом и эмоциональном здоровье. Поэтому атмосфера в вальдорфских группах напоминает семейную (во всяком случае, она очень далека от той, что часто царит в обычных районных садах). Как если бы к любимой бабушке приехали погостить разновозрастные внучата.

2. Подаем пример.
Как минимум до 7 лет каждый ребенок стремится подражать взрослым, и вырастет он только таким, каковы окружающие его люди, уверены сторонники Рудольфа Штайнера
. Многие родители не замечают, что наказывают детей за поступки, которые в исполнении самих мам и пап вполне допустимы. Мало кто из нас может похвастаться тем, что, пригрозив: «Прекрати сейчас же, иначе мы немедленно пойдем домой!» — берет за руку неугомонного шалуна и отправляется в указанное место, сдержав свое обещание. Или после сказанной утром фразы: «Ах, ты опять не ешь?! Больше никогда не буду тебя кормить!» — действительно не наливает ребенку суп на обед, позволяя ему мучиться от голода. И таких поступков (построенных на обмане, отсутствии последовательности, снисхождении к себе, высоких требованиях к малышу) в арсенале взрослых великое множество. Вальдорфские педагоги отнюдь не призывают родителей следовать своим обещаниям, они настоятельно рекомендуют их не давать. В противном случае чему удивляться, что через пару минут после заверения: «Мамочка, я никогда больше так не буду», малыш идет и повторяет поступок, за который его только что наказали. Самовоспитание воспитателя — моральная основа дошкольной вальдорфской педагогики. По мнению Штайнера, от личности педагога (или родителя), от того, как он относится к занятиям, как двигается, как говорит, зависит очень многое, если не все. И воспитатели, и родители должны в первую очередь следить за собой, а не за детьми. В противном случае получается, что изо дня в день взрослые, сами того не ведая, внушают малышу определенный стереотип поведения, который потом всеми силами пытаются искоренить.

3. Играем много!
Невозможно представить себе детство без игры. Но если в обычных детских садах главный акцент делается на обучающие занятия, то вальдорфский садик, напротив, — мир игры. Ежедневно 1,5-2 утренних часа здесь отводят на активную игровую деятельность. Причем игра не ограничивается какими-либо рамками. Ее содержание определяют сами дети, что позволяет вносить элемент непредсказуемости. Ведь подлинный смысл слова «игра», по мнению вальдорфских педагогов, заключается именно в неожиданных вариантах ее развития. Играть можно по-всякому, главное, чтобы было весело и интересно. И это не сложно: здесь воспитатели не повысят на ребенка голос, не поставят его в угол за излишнюю резвость, не станут укорять за разбросанные игрушки и причитать о нелегкой доле воспитателя, взывая к совести крохи. До 12 лет и взывать-то не к чему, считают воспитатели.

4. Подбираем реквизит.
Для того чтобы игра приносила детям как можно больше пользы, необходимо создать условия
. Вальдорфские педагоги предлагают малышам особенные многофункциональные, не сковывающие фантазию игрушки. К примеру, крохи захотели поиграть в продавцов магазина. Нет проблем! Деревянные ширмы, не превышающие рост детей, позволят ребятам поделить пространство комнаты. Разноцветные ткани помогут оформить интерьер. Необычные (для нашего времени) игрушки — деревянные чурбаны, желуди, каштаны, ракушки — выступят в роли импровизированного товара.

А можно и вовсе наладить для продажи массовое производство эксклюзивных эльфов, кукол, гномов — главное, чтобы игрушка была сделана своими руками. Тряпочки, крупные пуговицы, шишки, сухие листья, вата — далеко не полный арсенал, который может пригодиться в создании сказочных персонажей. А вот «искусственными» пластмассовыми конструкторами, кубиками или заводскими куклами вы вряд ли заинтересуете вальдорфских малышей. Такие игрушки здесь не в почете, ведь главное в игре — фантазия! А готовые игрушечные наборы фруктов, овощей, посуды не оставляют простора воображению.

Кроме того, большое внимание в вальдорфских группах уделяют пальчиковым играм, музыкально-ритмическим и подвижным занятиям, традиционным народным забавам. Рисуют тут деревянными карандашами, для лепки используют специальный ароматный воск (пластилин не применяется).

5. Прислушаемся к ритму.
Непременное условие гармоничного развития — правильная, ритмичная организация жизни группы
. Все живет по принципу «вдох-выдох» («день-ночь», «зима-лето»). Одна фаза сменяется другой, на место свободному творческому раскрытию сил ребенка в игре в начале дня приходит послушание, уважение к старшим вечером.

После свободных игр дети занимаются с воспитателем. Ненавязчиво подчиненные правилам, сидят и слушают сказку. Занятия чередуются, задавая ритм недели. В понедельник малыши рисуют, во вторник занимаются музыкой, в среду устраивают кукольный спектакль. Праздники по-вальдорфски не имеют ничего общего с унылыми детсадовскими утренниками. Здесь дети вместе со взрослыми пекут пироги и куличи, катаются на санках и ищут клады. Вальдорфские педагоги рекомендуют и дома придерживаться регулярной последовательности событий. Дети, живущие по режиму, более спокойны (они знают, что их ожидает в течение дня), собраны. Беспорядочный образ жизни выбивает малышей из колеи, внося в их жизнь ненужную сумятицу считают воспитатели.

Сегодня вальдорфская педагогика распространены по всему миру. С момента основания первого вальдорфского детского сада у нас в стране минуло 20 лет. За это время количество садов и школ увеличилось до 60 и 30 соответственно. Давно известно, что на любую педагогическую систему приходится как минимум две точки зрения: «за» и «против». И пусть однозначный ответ не всегда удается найти сразу, не забывайте — каждый ребенок уникален. Наблюдайте за своим крохой, прислушивайтесь к его внутренним стремлениям и принимайте правильные решения, учитывая его индивидуальность. Независимо от выбранной вами методики и системы воспитания помните: базироваться она должна на искренней любви и уважении к малышу.

X

Код для використання на сайті:

Завантажити презентацію

Вальдорфська педагогіка Р. Штайнера

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Вальдорфська педагогіка Р. Штайнера Підготували студенти 44 ППР групи Михальська Н.А. Матових Ю.О.

Слайд 2

Створення Автором методу вальдорфської педагогіки є австрійський вчений і філософ Рудольф Штайнер і базується на його езотерично-філософській концепції — антропософії. Перша вальдорфська школа була відкрита у Штуттґарті 7 вересня 2019 р. для дітей робітників фабрики «Вальдорф-Асторія» (звідси назва).

Слайд 3

Класифікаційні параметри технології: Мета: надання допомоги особистості у власному становленні та розкритті талантів «у гармонії із закономірностями і тенденціями розвитку природи, людини та світу» Філософська основа технології: — Відповідно до антропософії, людина складається з кількох складових: фізичного (видимого) тіла, ефірного і астрального.

Слайд 4

Орієнтація на особистісні структури: Виховання і навчання пристосовується до дитини а не вона до нього. Характер змісту: Дитина в процесі навчання сама проходить, осягає всі етапи розвитку людства. Тому не треба забирати “ДИТИНСТВО”, інтелектуалізувати розвиток завчасно. Тип управління: Вільне виховання і навчання, без примусу, насильства, духовного і тілесного. Відмова від влади над дітьми. Свобода як засіб виховання.

Слайд 5

Форми організації: індивідуальна + групова клуб+ академія Базуються на диференційному та індивідуальному підходах. Підхід до дитини: — Не говорити “Ні, неможна”. -Не порівнувати дітей. -Не виділяти слабких і сильних. -Не ставити негативних оцінок.

Слайд 6

Цілі технології Розвивати новий спосіб пізнання, укріплення віри у власні сили, які будуть потрібні для дорослого життя. Єдність розвитку розуму серця і руки. Образне сприйняття світу.

Слайд 7

Концептуальні положення Вільне виховання і навчання,без примусу. Свобода,як засіб виховання. Навчання невіддільне від виховання. Екологія і культ здоров‘я. Єдність розвитку розуму,серця і руки. Розвиток образного сприйняття світу. Важливість не результату,а процесу. Велика увага естетичному розвиткові і трудовому вихованню.

Слайд 8

Особливості змісту освіти У центрі всієї вальдорфської педагогічної системи дитина, її внутрішній, динамічний, багатоколірний світ. Важливою особливістю вальдорфського навчання є виклад навчального матеріалу великими періодами, епохами. Епоха триває 3-4 тижні. Завдяки такому розподілу матеріалу дитина має можливість повністю вжитися в нього. Після закінчення епохи діти відчувають задоволення, що за цей час чогось досягли. 

Слайд 9

Особливості методики навчання Цікаві форми навчання і виховання: Евритмія- це мистецтво руху розроблене Штейнером. У ній мова і музика перебуває в гармонії з рухом виконавця. Методи: -ігрові; базуються на -проблемні; діалогічній формі -проектні; взаємодії всіх -творчі. суб’єктів навчання

Слайд 10

Оцінювання навчальної діяльності учнів: Досягнення учнів до восьмого класу не оцінюються в балах, оцінка носить змістовний, стимулюючий характер. Основний вчитель разом з іншими колегами, та шкільним лікарем стежать за загальним розвитком учня та інформують батьків про успішність та можливі ускладнення в розвитку дитини.

Слайд 11

Вальдорські школи в Україні Кількість шкіл, які застосовують нестандартні підходи,складає приблизно 2000. В Україні чотири таких заклади — у Києві, Одесі, Дніпропетровську та Кривому Розі. Експериментальні класи з вальдорфською системою є в багатьох школах країни.

Завантажити презентацію

Чтобы скачать материал, введите свой email, укажите, кто Вы, и нажмите кнопку

Нажимая кнопку, Вы соглашаетесь получать от нас email-рассылку

Если скачивание материала не началось, нажмите еще раз «Скачать материал».

Категорії

1213234244457869351030471143411432334036151639374517182928461934120382221232431252627

Презентації по предмету Педагогіка